Тестування роутерів Totolink N150RT, N300RT та A3002RU: японська якість за доступною ціною

Трохи раніше ми вже писали про бренд Totolink, тепер настав час познайомитися докладніше із самими пристроями.

У рамках сьогоднішнього огляду мені хотілося б поговорити про маршрутизатори компанії Totolink, зокрема про найбільш доступні моделі N150 / 300RT і новинку A3002RU.

Молодші моделі N150 / 300RT поставляються в ідентичних коробках, що нагадують стиль Netis. Комплект поставки в обох моделей ідентичний і включає, крім самого маршрутизатора, адаптер живлення і патчкорд довжиною трохи менше 90 см.

Відмінність N150 / 300RT тільки у радіомодулі і, як наслідок, різних можливостях Wi-Fi. В іншому ж вони ідентичні, однаковий дизайн, процесор та набір інтерфейсів (1WAN + 4 LAN). Є кнопка апаратного увімкнення/вимкнення пристрою.

У комплекті з A3002RU також йде патчкод, але його довжина складає вже 120 см. Комплектний блок живлення видає 2А при 12В, що говорить про можливість використання вимогливих до USB-накопичувачів.

A3002RU підтримується Dual-Band у конфігурації 300+867. Кожен радіомодуль використовує по 2 незалежні антени. Також підтримується робота з USB-накопичувачами.

Апаратна платформа Totolink N150RT та N300RT

За основу для N150RT взято SoC-чіп Realtek RTL8196E-CG, до складу якого входить процесор RLX4181 з робочою частотою 400 МГц, а також 5-портовий L2 комутатор RTL8196E. Враховуючи підсумкову ціну продукту в 10 у.о., вибір Realtek цілком передбачуваний. На цьому процесорі зібрані деякі ревізії D-Link DIR-300 та DIR-615.

Оскільки процесор не має вбудованої підтримки бездротової мережі, окремо розпаяний чіп RTL8188ER з підтримкою стандарту 802.11n у конфігурації SISO (1T1R). Бездротовий модуль та процесор з'єднані шиною PCIe.

Оперативна пам'ять розпаяна на кристалі W9825G6KH-6 (32Мбайт SDRAM 166 МГц) виробництва Winbond. Постійна пам'ять розпаяна на 25Q32CSIG об'ємом 4 Мбайт.

Цікаво, що підсистема живлення реалізована на основі стабілізатора LSC LSP5526. Для порівняння, цей же стабілізатор застосовується у підсистемі живлення Mikrotik LHG 5 та SXT Lite 5.

З особливостей – замість звичних SMD LED, виробник застосував звичайні LED. Загалом якість паяння та складання на досить високому рівні, незважаючи на низький ціновий сегмент пристрою.

Що стосується апаратної реалізації, N300RT лише трохи відрізняється від N150RT . Як процесор, як і раніше, застосовується RTL8196. У випадку з N300RT інженери встановили на ньому невеликий алюмінієвий радіатор.

Для реалізації бездротової мережі замість RTL8188ER застосовується RTL8192ER із підтримкою MIMO 2x2.

Апаратна платформа Totolink A3002RU

Чесно кажучи, реалізація A3002RU мене здивувала. Замість використання зв'язку MT7620A (580 МГц) + MT7612E (802.11ac) від MediaTek, інженери Totolink здорово ускладнили собі роботу.

За основу старшої моделі взята та сама платформа Realtek. Як основа використовується SoC RTL8197DN, вбудований процесор RLX5281 працює на частоті 660 МГц.

Для реалізації гігабітних мережевих інтерфейсів використовують окремий кристал RTL8367RB. За підтримку мереж 2.4 ГГц відповідає RTL8192ER, такий самий, як і в N300RT .

Окремо також розпаяно RTL8812AR, що відповідає за підтримку мережі 5 ГГц. Об'єм постійної пам'яті – 8 Мбайт (25Q64BSIG); оперативної – 64 Мбайт (ESMT M14D5121632A).

Щодо апаратної реалізації, A3002RU аналогічний популярної моделі D-Link DIR-825/AC E1, яка зовсім недавно (вересень 2016) пройшла сертифікацію FCC.

Панель управління N150RT та N300RT

За останні кілька років багато розробників переглянули свій підхід до реалізації панелі управління своїх пристроїв і Totolink – не виняток. Незважаючи на бюджетне позиціонування N150RT та N300RT, їх інтерфейс продуманий відмінно.

Для недосвідчених користувачів передбачено майстер налаштування, який допоможе зробити швидке налаштування найважливіших опцій.

Завдяки російській та українській локалізації, налаштувати пристрій зможе практично будь-який користувач. Недосвідченому користувачеві достатньо буде налаштувати маршрутизатор за допомогою майстра простого налаштування, для досвідчених користувачів доступні кілька додаткових розділів з налаштуваннями.

Розділ "Стан" - звичний Dashboard, в якому зібрані всі найважливіші параметри пристрою: вибір мови, статус портів, параметри підключення до провайдера, режим роботи точки доступу, параметри локальної мережі, аптайм, версія прошивки, завантаження процесора та використання пам'яті.

Параметри зручно розбиті за групами, єдиний недолік - завантаження ЦП і пам'яті оновлюються лише за завантаженні сторінки, а чи не постійно.

Розділ «Режим роботи» - те, чого не вистачає всім маршрутизаторам, саме описів конкретного режиму роботи. Програмісти Totolink передбачливо описали кожен із режимів, що суттєво заощадить час новачка при налаштуванні пристрою.

N150RT та N300RT підтримують такі режими роботи:

Режим Wi-Fi роутера / точки доступу (Router) - стандартний режим роботи, при якому кабель від провайдера підключений до WAN-порту. Функцію NAT активовано, тому всі користувачі локальної мережі виходять в інтернет з одного IP, призначеного провайдером. Доступно кілька варіантів підключення: DHCP, PPPoE, PPTP, L2TP та ручні налаштування. Під "Dual Access" мається на увазі одночасний доступ до мережі Інтернет та локальної мережі провайдера (якщо вона дозволена).

Режим повторювача/репітера/розширювача мережі (Repeater, Range Extender) - в даному режимі пристрій розширює зону покриття мережі Wi-Fi шляхом ретрансляції сигналу Wi-Fi вже існуючої мережі.

Режим Моста з точкою доступу (Bridge with AP) – дозволяє об'єднати два сегменти локальної мережі через Wi-Fi-з'єднання двох пристроїв у режимі мосту.

Режим Wi-Fi Роутера-клієнта Wi-Fi-оператора (Wireless Client) - з'єднання з Інтернетом здійснюється шляхом підключення до бездротової мережі провайдера. Використовується NAT.

Режим Wi-Fi-клієнта (Wireless ISP Client) - аналогічний попередньому режиму, що передбачає додаткові параметри підключення, наприклад, використання PPTP або L2TP.

Режим Клієнта ( Client ) - дозволяє використовувати пристрій як бездротовий адаптер для підключення клієнтів до бездротової мережі за допомогою Ethernet-портів. Наприклад, підключення ПК, Smart TV, приставки або медіаплеєра.

Розділ «Загальні налаштування» містить кілька підрозділів, серед яких налаштування WAN, LAN, VLAN та керування маршрутизацією.

Зверніть увагу, у розділі WAN доступні функції uPnP, IPTV (IGMP-snooping та IGMP-Proxy), включення/відключення відповідей на ICMP-запити ззовні, дозвіл/заборона доступу до веб-інтерфейсу з-за, транзит IPSec і т.д.

Для підвищення безпеки порт HTTP може бути змінено. На цій сторінці можна клонувати MAC (актуально для деяких провайдерів, які роблять прив'язку до клієнтського пристрою).

На жаль, у списку клієнтів немає кнопки для швидкої прив'язки IP: MAC. Крім стандартних типів аутентифікації, є підтримка RADIUS.

N150RT/ N300RT дозволяють створити до 2 додаткових бездротових мереж (Virtual AP) з незалежними налаштуваннями безпеки та доступу до LAN, а також обмеженням кількості клієнтів.

Не забули розробники про розширені налаштування бездротової мережі, де можна скоригувати потужність передавача і заборонити обмін даними між клієнтами. Для N300RT доступна додаткова опція – Beamformin (формування діаграми спрямованості).

Налаштування бездротової мережі має певні нюанси. При виборі широкого каналу 40 МГц, список доступних каналів залежатиме від опції «Control Sideband», для режиму Upper будуть доступні канали 5-13, для Lower - 1-9. У той же час, при установці 20 МГц доступний повний список з 13 каналів (для Європи).

Оскільки пристрій призначений для міжнародного ринку, є підтримка всіх 14 каналів (1-13 для Європи та Китаю, 1-11 для США, 1-14 для Японії). Втім, канали 13-14 ми не рекомендуємо використовувати, більшість клієнтських пристроїв з ним не працюватимуть.

Для бездротової мережі доступний планувальник, який дозволить гнучко налаштувати роботу бездротового модуля по днях та годинах. На жаль, я не знайшов можливості обмежувати за часом певного бездротового клієнта, наприклад, дітей.

У розділі «QoS» можна обмежити швидкість того чи іншого клієнта, причому реалізація налаштувань досить цікава – можна задавати як гарантований мінімум, так і можливий максимум.

Заздалегідь необхідно встановити межу швидкості на Upload і Download, після чого можна обмежувати клієнтів по IP і MAC. У випадку з MAC, можна створити по 2 правила на кожен пристрій - мінімум і максимум. На жаль, для одного IP або діапазону адрес можна створювати лише 1 правило. Зрозуміло, підтримка ця досить умовна, в тому випадку, якщо зловмисник буде забивати інтернет-канал з-за. У той же час, пристрій має дуже гнучкі можливості щодо обмеження найбільш типових DDoS-атак методом флуду, для кожного типу атаки можна задати межу пакетів/сек, при якому спрацьовуватиме захист. Є захист від сканування портів та блокування IP атакуючого на заданий інтервал часу.

Інтернет-провайдери, безумовно, повинні оцінити підтримку протоколу TR-069, що дозволяє видавати дані маршрутизатори за спеціальними умовами та забезпечувати віддалений централізований моніторинг та обслуговування з боку техпідтримки провайдера.

Системні адміністратори оцінять можливість вивантаження логів на віддалений Syslog-сервер та можливість перезавантаження за розкладом. А ось статистика з трафіку реалізована не зовсім зручно, із зазначенням пакетів, без обсягу трафіку в Мб/Гб та графіків. Втім, для пристроїв цього цінового сегмента причепитися нема до чого.

Панель керування Totolink A3002RU

Веб-інтерфейс A3002RU практично не відрізняється від N150 / 300RT . В силу технічних особливостей невеликі зміни торкнулися майстера швидкого налаштування, зокрема додані відповідні опції для налаштування мережі 5 ГГц.

Інтерфейс до речі доступний поки що лише англійською, т.к. пристрій щодо нового. У найближчому майбутньому очікується локалізацію на російську.

При налаштуванні бездротової мережі 5 ГГц зверніть увагу на регіональні параметри Global та USA, Canada. При виборі першого варіанта вам будуть доступні такі групи каналів:

• 36, 40, 44, 48, 52, 60, 64;
• 100, 104, 108, 112;
• 149, 153, 157, 161;

При виборі регіону USA, Canada перелік доступних каналів буде скорочено до восьми: 36, 40, 44, 48, 149, 153, 157, 161.

Окремо винесено розділ «USB Share», у якому винесено налаштування USB. Список доступних опцій невеликий: активація сервера DLNA, налаштування SAMBA і FTP.

Зверніть увагу, що сервер SAMBA без пароля використовувати не вийде.

У розділі "System" можна знайти додатковий підрозділ "Notice Setting". За великим рахунком, це простенька гостьова сторінка (портал).

При активації цієї опції можна задати стартову сторінку та один додатковий ресурс, для якого не потрібна авторизація. При необхідності, гостьовий портал можна використовувати лише для заданого діапазону IP-адрес.

Якщо опція активна, при спробі відкрити будь-яку URL-адресу, система перекине вас на стартову сторінку (домен) і запропонує натиснути кнопку. Робота з інтернет буде неможлива доти, доки користувач не натисне кнопку. Функція досить цікава, але набір налаштувань і додаткових опцій занадто скромний, до того ж немає можливості прив'язати цю функцію тільки до гостьової мережі.

Тестування пропускної здатності Totolink N150RT та N300RT при підключенні по кабелю (LAN-to-WAN)

Широкосмуговий доступ означає високу швидкість клієнтського підключення, що неминуче призводить до великого навантаження на обладнання провайдера при використанні L2TP, не кажучи вже про старіший PPTP. Крім того, підвищуються вимоги до клієнтського обладнання.

На даний момент найбільш часто в Україні зустрічається тип підключення, при якому провайдери не вимагають від своїх клієнтів будь-яких додаткових налаштувань для отримання доступу до Інтернету. Для провайдера раціональніше придбати обладнання, здатне здійснювати прив'язку MAC:IP або прив'язку клієнта до конкретного порту комутатора, ніж витрачати гроші на обладнання, здатне забезпечити високу продуктивність при роботі з L2TP.

З урахуванням перелічених вище обставин ми провели тестування продуктивності при типі підключення DHCP.

Конфігурація тестової мережі зображено на схемі.

За основу взято сегмент робочої мережі на базі RB951Ui-2HnD. Додатково було задіяно комутатор TL-SG108E, що забезпечує підтримку швидкості 1 Гбіт. До комутатора були підключені маршрутизатори N150RT , N300RT та A3002RU.

Як клієнт-сервер IPerf з боку WAN виступив ПК на базі Dell Optiplex 780 (Core 2 Duo E8400, 4GB RAM, мережева Intel 82567LM).

З боку локальної мережі маршрутизаторів у ролі клієнт-сервера виступив ПК на базі Intel Core i5-6500 (8 GB RAM, мережна HP NC360T).

У режимі одностороннього відправлення з LAN-to-WAN (Client-Server) маршрутизатори N150RT і N300RT забезпечили стабільну швидкість 94 Мбіт/сек.

При такому завантаженні Uplink обидва маршрутизатори одночасно змогли забезпечити роботу мережі Інтернет. Завантаження вихідного каналу та, як наслідок, маршрутизатора призвели до зниження швидкості завантаження до 48 з 80 Мбіт, що видаються провайдером.

Щоб не залежати від швидкості, що надається інтернет-провайдером, для проведення додаткового тесту на обох маршрутизаторах було настроєно прокидання порту 5001 для роботи IPerf у зворотний бік.

У режимі Downlink маршрутизатор забезпечив ті ж 94 Мбіт.

Далі ми запустили на кожному із вузлів сервер IPerf та запустили додатково зустрічні потоки. Як виявилося, маршрутизатор у режимі дуплексу здатний прокачати близько 150-160 Мбіт.

При такому рівні завантаження маршрутизатор більше не зміг забезпечувати доступ до ресурсів Інтернету для пристроїв у локальній мережі, водночас двосторонній тест IPerf проходив зі стабільною продуктивністю.

В цілому, продуктивність Totolink N150RT і N300RT при підключенні кабелем знаходиться на однаковому рівні. Продуктивності обох маршрутизаторів вистачить для будь-якого тарифного плану, який не використовує технології L2TP або PPTP. Порадував рівень тепловиділення процесора RTL8196, незважаючи на дуже високий рівень завантаження, обидва маршрутизатори залишилися ледь теплими.

Тестування пропускної спроможності Totolink A3002RU при підключенні по кабелю (LAN-to-WAN)

Для A3002RU ми провели аналогічні N150 /300RT тести.

Щоб виключити можливий вплив TL-SG108E на результати тестування, ми попередньо перевірили продуктивність комутатора між двома клієнт-серверами IPerf при прямому підключенні. Згідно з отриманими даними, комутатор здатний обробити 935-940 Мбіт у кожну сторону.

У режимі дуплексу наша тестова конфігурація з комутатором SG108E здатна забезпечити порядка 1800 Мбіт трафіку за секунду.

Після того, як перевірено продуктивність самого маршрутизатора та клієнт-серверів IPerf, можна приступати до тестування самого маршрутизатора.

У режимі Download та Upload пристрій стабільно забезпечує 900-910 Мбіт/сек.

У режимі одночасного відправлення та передачі даних вдалося отримати 900-910 Мбіт, як бачимо, зростання не відбулося. Що цікаво, відвалення інтернету як у випадку з N150 / 300RT не відбулося.

Насамперед ми заглянули в панель управління маршрутизатора і кілька разів перевіряли ще раз ступінь завантаження процесора і пам'яті - завантаження процесора щоразу не перевищувала 6%.

Примусове використання великих пакетів по 1400 байт також призвело до зростання загальної пропускної спроможності.

Загалом, загальна продуктивність A3002RU упирається у позначку 900-910 Мбіт. Як для пристрою з ціною менше 40 у. це дуже добрий показник.

Тестування бездротової мережі N150RT (WLAN-to-WAN)

Для тестування бездротової мережі маршрутизаторів ми задіяли Mikrotik wAP ac як бездротовий адаптер. До речі, ця інформація для тих, хто стверджує, що повітрям для 802.11n не можна отримати 100 Мбіт. Скріншоти вищі і, як бачите, все цілком реально.

У режимі дуплексної передачі загальна швидкість зросла до позначки 150 Мбіт. Зверніть увагу на стабільність з'єднання.

На цьому тестування A3002RU не закінчується, адже пристрій підтримує новий стандарт 802.11ac.

При використанні wAP ac, розташованого за 4 метри від маршрутизатора, нам вдалося досягти канальної швидкості 866/520 Мбіт. Це той самий рідкісний випадок, коли розробникам вдалося створити відмінно збалансований за всіма параметрами пристрій, використовуючи при цьому бюджетні чіпи Realtek.

За рівнем сигналу A3002RU демонструє явну перевагу над своїми побратимами. Якщо ви експлуатуєте маршрутизатори в невеликому приміщенні, рекомендуємо знизити потужність передавача, оскільки в іншому випадку ви отримаєте сильно завищений рівень сигналу -20...-40 дБм. Максимальну потужність рекомендується використовувати лише тоді, коли необхідно забезпечити зв'язок у дальніх точках приміщення.

Всі три пристрої показали відмінні результати і можуть без проблем забезпечити якісний Wi-Fi у приміщенні на 60 м2 навіть за умови кутового розміщення та наявності несучих стін між точкою доступу та клієнтом.

При цьому не слід забувати про меншу проникаючу здатність частоти 5 ГГц. У разі розміщення по центру приміщення будь-який з цих пристроїв зможе забезпечити Wi-Fi у великій квартирі або в невеликому приватному будинку. При цьому кінцева швидкість та можливості безпосередньо залежатимуть від обраної моделі.

Конкуренти

У сегменті недорогих маршрутизаторів є досить велика кількість пристроїв від різних брендів. Далеко не кожен бюджетний пристрій добре справляється з поставленими на нього завданнями, проте серед усього представленого розмаїття можна знайти альтернативи протестованим нами пристроям.

Для Totolink N150RT як конкуренти можуть послужити Netis WF2411 і TP-Link TL-RW720N, всі три пристрої мають приблизно рівну вартість в 11 доларів.

Netis WF2411, як і Totolink N150RT зібраний на базі зв'язки процесора RTL8196@400 та радіомодуля RTL8188@1T1R. При цьому якість складання Totolink помітно вища, до того ж тут застосовуються перевірені стабілізатори LSC, які систематично використовує у своїх продуктах Mikrotik.

TP-Link TL-RW720N побудований на базі чіпа Atheros AR9331@400, це досить хороший чіп, але загальна якість виготовлення плати у TP-Link помітно гірша за Netis, не кажучи вже про Totolink. До того ж, TL-RW720N має всього 2 локальних порти, замість 4-х у WF2411 і N150RT .

Конкурентом для N150RT може також виступити TP-Link TL-WR740N, але його ціна порівнянна вже з N300RT, який буде набагато привабливішим.

Для Totolink N300RT як конкуренти можуть виступити Netis WF2419, TP-Link TL-WR840N. WF2419 зібраний на тому ж чіпі, що і N300RT, при цьому прошивка від Netis менш стабільна (велика кількість негативних відгуків про проблеми з Wi-Fi).

У випадку з TP-Link, особливу увагу слід звертати на ревізію, для першої ревізії використовувався Broadcom BCM5357, V2 - Qualcomm QCA9533, а V4 - MediaTek MT7628N. У роздробі найчастіше зустрічається V2 і доки продавці не розпродадуть старіше партії, отримати v4 може бути важко. Рішення Totolink має меншу вартість та розміри, відрізняється вищою якістю виготовлення, в іншому ж WR840N досить цікавий варіант.

У випадку з Totolink A3002RU конкуренція значно жорсткіша, оскільки в середньому сегменті зосереджено дуже велику кількість пристроїв від різних компаній. Перший з конкурентів - Xiaomi Mi WiFi MiRouter 3, що відрізняється меншою ціною, продуктивним процесором MediaTek MT7620A з апаратним NAT і 128 Мбайт оперативної пам'яті. З недоліків - лише англійський (або китайський) інтерфейс, спрощене меню і наявність всього двох локальних інтерфейсів, що при необхідності додаткової покупки гігабітного комутатора змусить вкотре замислитися про доцільність.

Якщо врахувати ціну, за якою компанія LanMarket продає A300RU, як альтернатива може виступити Netis WF2780 і TP-Link Archer C50 (V1 - MediaTek MT7620A@580, V2 - Atheros QCA9557@720), все інше коштує набагато дорожче.

Щодо апаратної платформи A3002 ідентичний D-Link DIR-815/AC E1, який має більш високу вартість. Вивчивши приємні відгуки DIR-815 і випробувавши A3002R самостійно, багато інтернет-магазинів підняли на нього цінник вище <