Захист активного обладнання від зовнішніх впливів

Надійність та довговічність роботи активного пристрою великою мірою залежить від його захисту від зовнішніх впливів. До таких впливів можна віднести нестабільну напругу в мережі та грози. Саме ці явища можуть спричинити як повну відмову обладнання так і часткове. Також неприємними є випадки несистематичних дефектів у роботі, які виникають через ці фактори ризику, оскільки їх важко діагностувати.

Засоби захисту обладнання від неякісної роботи електромережі

Для забезпечення якості напруги в електричній мережі застосовують стабілізатори напруги, джерела безперебійного живлення, в тому числі, які працюють «онлайн» – у них не відбувається перемикання з основного елемента живлення (електромережі) на резервний елемент (акумулятор), а працює таке пристрій постійно на акумулятори. Електрична мережа тільки заряджає акумулятор на стільки, скільки може. Ця модель чудово підходить для об'єктів, на яких низька, нестабільна, із дуже короткими перериваннями, напруга. Прикладом такої ситуації можуть бути віддалені від райцентру населені пункти, електричні мережі, які потребують модернізації тощо. Для організації безпеки обладнання від раптового значного підвищення напруги застосовують бар'єр реле напруги ( пристрій захисту мереж і).        

Засоби захисту обладнання від статичних зарядів

Для того, щоб запобігти виходу з ладу обладнання від грози, слід усіма можливими засобами забезпечити відведення статичних зарядів, джерелом яких є блискавиця, які і без неї часто накопичуються на кабелях, корпусах обладнання, комутаційних ящиках тощо. Цю функцію може виконати лінійка грозозахисних пристроїв .

Досвід на практиці показавши, що у мережі населеного пункту, де налічувалось близько 100 активних вузлів, статистика післягрозових відмов зменшилася на 80% після того, як вони всі були належним чином заземлені. Клієнтські термінали або інше активне обладнання, особливо те, від якого кабелі із провідниками виходять на зовні, також слід заземляти, застосовуючи вищезгадані грозозахисні засоби. Через це, при проектуванні мереж, слід передбачати використання виключно засобів ВОЛЗ. На жаль, не завжди можна так зробити з багатьох причин.

Економічний аспект організації заземлення

Слід зазначити, що компанії оператори зв'язку можуть надавати послугу організації грозозахисту як додаткову. Для виконання таких робіт використовують прейскуранти, в яких суми сягають від 1000 до 2000 грн. Це залежить від складності монтажу мідного кабелю для заземлення та організації контуру. Матеріали та обладнання вартуватимуть ще 2000-3000 грн. Незважаючи на такі ціни, заземлення виконувати необхідно для досягнення довговічності, надійності в роботі та збереження обладнання. Облаштувати комутаційні вузли, ретранслятори, базові станції, сервери та інші активні технологічні об'єкти також дуже необхідно.

Не слід використовувати контури для телекомунікаційного обладнання спільно із заземленням великих побутових приладів – стиральних машин, котлів, холодильників, водонагрівачів, обігрівачів тощо. В якості заземлення можна використовувати також великий залізний наявний об'єкт (загорода, качеля, арка для винограду тощо). Знову ж таки, цей об'єкт не повинен використовуватися спільно з іншими побутовими приладами як заземлювач. Категорично не можна використовувати як заземлення газопровідні та водопровідні труби.

Якщо виникає потреба в організації заземлення телекомунікаційного обладнання на багатоповерховому будинку, щоб не виконувати монтаж мідного кабелю вниз, можна під'єднатися до відносно великого залізного об'єкту. Навіть якщо він не торкається до землі, ефект відведення статичного заряду таки буде. Наприклад, це може бути огородження країв крыши будинку, залізна покрівельна конструкція і т.ін. Якщо контур є готовим або в якості нього можна використовувати наявний інфраструктурний об'єкт, економічна сторона питання, наприклад, для пересічного користувача Інтернету, щоб заземлити свій клієнтський термінал або просто будь-яке комутаційне обладнання, складе 300 – 500 грн. Грозозахисні засоби, представлені в нашому магазині, можна з легкістю під'єднати самостійно без залучення кваліфікованих спеціалістів.

Технічні вимоги та контрольно-вимірювальні параметри

Параметри та технічні вимоги для виконання заземлення також є і їх варто дотриматися для досягнення максимального ефекту. Перед тим, як під'єднати кабель до самого грозозахисного пристрою, треба перевірити, що на його кінці опір від заземлювача до контрольно-вимірювального щупа в землі за 5 м має бути не більше 2 Ом.

Саме за такої умови, прийнято вважати, що заземлювальний контур збереже обладнання під час грози. Разом з тим треба наголосити на тому, що на сьогодні жодний засіб не дає 100% гарантії в плані грозозахисту. Усі заходи проводяться виключно для збільшення шансів на його збереження. Ідеальний варіант – вимкнення живлення обладнання, у т.ч. фізичне від'єднання від електричної мережі. Однак, якщо таке може собі дозволити користувач, то компанія не може оператор зв'язку із проміжним комутаційним вузлом.

Виміряти опір можна спеціальним приладом, що так і називається: «Вимірювач опору заземлення».

Сама фізика процесу вимірювання полягає в тому, що 2 щупи, які з'єднані з приладом мідними ізольованими провідниками, забиваються на 20-30см у ґрунт у радіусі 5м від заземлювального контуру і від 5 до 10м один від одного. Ще один контакт приєднується до кінця кабелю, який згідно з проектом має під'єднуватися до грозозахисного пристрою.

Якщо опір від цих електродів до контуру буде більшим за 2 Ом, необхідно розширити цей контур шляхом додаткових штирів. Слід зазначити, що на цей ефект впливає рід ґрунту, в який забиваються штирі та вологість. Необхідно обирати місце, де грунт щільний, без каміння та без піску. Максимально вологий ґрунт – ідеальне місце для контуру заземлення. Гарно підійде місце під ринвою, куди стікає вода під час дощів або під дренажною трубкою кондиціонера. Якщо ж заземлення виконується в регіоні, де болотиста місцевість для досягнення опору до 2 Ом, можна обійтися і одним штиром. На практиці трапився випадок, коли один штир завдовжки 2 м забезпечив належний результат. Підшкірна вода на тому місці починалася на глибині 1,5 – 2 м. При цьому, як заземлювач був не кутник, а арматура діаметром 14 мм. Ідеальним з'єднанням із контуром, елементи якого всі зварюються електрозваркою, є болт у комплексі із двома шайбами та гайкою.

Перед затисканням болтом і гайкою, зачищений кінець проволоки необхідно змастити графітною змазкою. Місце затискання слід добре зафарбувати. Для зручності часто використовують фарбу в балонах під тиском. За умови такої організації з'єднання контуру із кабелем контакт буде на належному рівні довгий період. Проте раз на 5 років рекомендовано приладом перевіряти опір біля активного обладнання. Це з'єднання – одна з причин надмірного опору. На практиці такі перевірки поєднуються із профілактичним обслуговуванням технологічних об'єктів. Наприклад, разом із перевіркою акумуляторів резервного живлення.

В якості штирів контуру слід застосовувати кутники. Розмір стінки кутника не менше 40 мм, оскільки 32 мм важко забити в грунт. Перед забиванням необхідно загострити нижній кінець кутника. Довжина кутника рекомендована від 2 до 2,5 м-коду. Виконується контур у вигляді рівностороннього трекутника із розміром сторін 2 м або прямою лінією. Заземлення слід поглиблювати щодо поверхні ґрунту, залежно від призначення цієї поверхні. Якщо ця ділянка не обробляється сільськогосподарською технікою, достатньо 20 см, якщо ж обробляється – 50.

Для покращення контакту контуру із ґрунтом застосовують сіль. Її можна також додавати і періодично в процесі експлуатації, посипаючи місце, де організовано контур. Недоліком при цьому є термін експлуатації заліза, яке через дію солі в рази швидше перегниє в ґрунті і коли опір стане більшим, необхідно буде повністю переробити контур.

Підключення до провідника грозозахисного пристрою слід виконати методом спаювання. Якщо ж підключаємо до корпусу активного обладнання, необхідно застосувати відповідний гайкоподібний кінчик або пропаяти кінець проволоки.

Є вимоги до самого заземлювального кабелю – площа його поперечного перерізу не повинна бути меншою ніж 6 мм ² . Для комутаційних вузлів, серверних, вартість яких є більшою, застосовують щонайменше 10 мм ² .

Отже, враховуючи практичний досвід і показник, який складав 80% у плані зменшення випадків відмов обладнання, не слід нехтувати грозозахисними засобами як для корпоративних цілей, так і для виконання заземлення для домашніх пристроїв.