Рівномірний розподіл каналів двох провайдерів та доступ до їх локальних ресурсів на роутері Mikrotik

Нам вже добре відомо, що Mikriotik RouterOS це досить гнучка мережна операційна система, здатна на втілення безлічі складних завдань при побудові локальних мереж. І, наприклад, забезпечення роботи з двома та більше провайдерами та поділ навантаження між ними, організувати на обладнанні Mikrotik зовсім не складно. Однак сьогодні ми розглянемо ускладнений варіант цього завдання. А саме коли у нас є два провайдери, але швидкість доступу до мережі Інтернет у них різна, і обидва провайдери не мають обмежень щодо швидкості до своїх внутрішніх ресурсів.

У нас є:

Провайдер №1

• підключення за протоколом PPPoE;
• присвоюється біла IP адреса;
• канал в інтернет 6Мбіт;
• безліч внутрішніх ресурсів з доступом без обмеження швидкості;
• буде підключено до інтерфейсу eather1;

Провайдер №2

• підключення за допомогою DHCP;
• надається сірий IP адресу;
• канал в інтернет 40Мбіт;
• невелика кількість внутрішніх ресурсів із доступом без обмеження швидкості;
• буде підключено до інтерфейсу eather3;

Завдання полягає в тому, щоб забезпечити не тільки рівномірне навантаження на обох провайдерів при доступі до всесвітньої мережі, але й отримати можливість доступу до внутрішніх ресурсів провайдерів, без обмежень у швидкості. Тому що якщо ми просто створимо з'єднання з двома провайдерами, то є великий шанс того, що ми потрапимо на ресурс провайдера №2 через канал провайдера №1, тим самим обмеживши себе в швидкості до рівня інтернет-каналу провайдера №1, тобто всього 6Мбіт, замість можливих 100Мбіт.

Що ми для цього робимо? Почнемо звичайно з того, що нам необхідно підключитися до наших провайдерів.

Для першого випадку ми створюємо підключення за протоколом PPPoE. Заходимо в розділ PPP і в однойменному вікні додаємо нове з'єднання, вибравши PPPoE Client.

У вкладці General ми тільки змінюємо ім'я нашого провайдера, у рядку Name пишемо ISP1 і вибираємо інтерфейс, до якого підключений кабель провайдера №1, у нашому випадку це eather1.

У вкладці Dial Out нам залишається лише вказати наші параметри підключення, а саме вписати наш логін у полі User та пароль у полі Password. Також, для подальшого успішного розподілу нашого трафіку, ми повинні прибрати галочку навпроти Add Default Rout, але поставити галочку навпроти Use Peer DNS, щоб отримувати DNS від провайдера, це важливо!

Після цього ми зберігаємо наші налаштування, натиснувши кнопку Ok.

Наступною нашою дією буде підключення до провайдера №2. Підключення, до якого здійснюється шляхом виділення IP-адреси DHCP сервером провайдера. Для підключення ми обираємо розділ IP і пункт DHCP Client в цьому розділі. У вікні DHCP Client ми додаємо новий запис натиснувши на кнопку “+”. Тут ми вибираємо інтерфейс, до якого підключений кабель провайдера №2, у нашому випадку, це eather3. І так само як і у випадку з першим підключенням, ми прибираємо галочку навпроти Add Default Rout, це також важливо!

І зберігаємо наші параметри, кнопкою Ok.

Тепер ми маємо підключення до наших двох провайдерів, і наступне, що нам треба зробити, це налаштувати маршрутизацію таким чином, щоб у випадку, коли ми запитуємо з'єднання з якимсь ресурсом з мережі провайдера №1, воно відбувалося саме через інтерфейс eather1. І навпаки, для другого випадку. При цьому з'єднання із зовнішніми ресурсами мережі інтернет розподілялися рівномірно між двома НЕ однаковими по пропускній здатності каналами.

Ми знаємо, що наш перший провайдер має кілька діапазонів білих IP-адрес, доступ до яких можливий на швидкості 100Мбіт. Цю інформацію ми виявили на сайті провайдера. Это такие диапазоны как 100.110.248.0 - 100.110.255.255 (сеть 100.110.248.0/21), 110.212.246.0 - 110.212.247.255 (сеть 110.212.246.0/23) и 90.200.16.0 - 90.200.31.255 (сеть 90.200.16.0/20 ) та канал доступу в інтернет шириною в 6Мбіт.

Другий провайдер, не надає інформації про свою мережу, але ми знаємо, що він виділяє IP зі списку сірих адрес, тому експериментальним методом, ми вирахували, що його мережа 192.168.50.0/18, при цьому його канал доступу до інтернет 40Мбіт, що майже у 7 разів більше, ніж у першого.

Знаючи все це, ми приступаємо до правильного настроювання нашої маршрутизації.

Ідемо до розділу IP -> Routes і додаємо новий маршрут, натиснувши на кнопку “+”.

Насамперед, нам треба прописати маршрути для локальних ресурсів наших провайдерів. Почнемо з першого.

У вкладці General, у полі Dst.Address, ми прописуємо перший діапазон IP. У полі Gateway ми вказуємо шлюз, через який маємо йти всі запити на ці адреси. Так як у нас цей провайдер підключений за протоколом PPPoE, то в даному випадку ми вибираємо не eather1, а ім'я PPPoE підключення. Наприклад, ISP1. Інші параметри залишаємо без змін та зберігаємо наш маршрут натисканням кнопки Ok.

І додавання шлюзів Gateway">

І так як у нас три такі діапазони адрес, ми повторюємо цю процедуру ще два рази, для кожного з діапазонів. Тільки вказуючи в полі Dst.Address значення 110.212.246.0/23 та 90.200.16.0/20. У списку маршрутів тепер у нас має бути вже три записи і при зверненні до внутрішніх ресурсів провайдера ми завжди будемо перенаправлятися на інтерфейс ISP1.

Подібні дії ми робимо і для внутрішніх ресурсів другого провайдера, тільки цього разу, додаючи новий маршрут, у полі Dst.Address ми вказуємо діапазон адрес 192.168.50.0/18 а як Gateway вибираємо інтерфейс eather3, до якого у нас і підключений другий провайдер .

Як і раніше, зберігаємо наш маршрут кнопкою Ok.

І останнє, що нам залишилося – рівномірно розподілити навантаження на канали зовнішньої мережі Інтернет. Але так як у наших провайдерів вони зовсім різні, і в другого канал більше майже в 7 разів, то саме так ми розподілятимемо їх.

Створюємо новий маршрут, де в полі Dst.Address вказуємо 0.0.0.0/0, а в полі Gateway за допомогою чорної стрілочки вниз, розташованої праворуч від поля, додаємо ще сім полів. У перших семи вказуємо eather3, а в останню ISP1. Отримуючи цим наше ставлення каналів 7 до 1 і відправляючи 7 з 8 запитів на провайдера з великим каналом.

Підведемо підсумок. Тепер у нас 2 провайдери, до яких ми підключені. Ми маємо повний доступ до внутрішніх ресурсів яких без будь-яких обмежень та розподілене навантаження між двома не однаковими за пропускною спроможністю каналами у зовнішню мережу інтернет.

Хочу зазначити, що подібна схема справедлива і для трьох чи навіть чотирьох провайдерів.

Олексій С., спеціально для LanMarket