Детальний огляд та тестування Mimosa C5c: ще один претендент на статус короля у середньому ціновому сегменті?

Трохи більше місяця тому ми робили огляд бездротового мосту Mimosa B5-Lite , після публікації якого ми отримали безліч дзвінків від наших клієнтів із найрізноманітнішими питаннями щодо продукції Mimosa . Вже зараз продукцією Mimosa успішно користується низка українських інтернет-провайдерів.

На жаль, в мережі дуже мало інформації щодо пристроїв даної компанії, тому ми зі свого боку спробуємо усунути цей недолік. Сьогодні у нас на огляді унікальний у своєму сегменті пристрій – Mimosa C5c .

Сам виробник позиціонує C5c як клієнтський CPE для використання на середній та великій дальності. У той же час, C5c допускає роботу в режимі PTP та створення бездротових мостів "Точка-точка".

Робота в режимі CPE не дуже цікава, враховуючи чималу вартість пристрою. А ось режим PTP ми протестуємо. Але про все по порядку.

Комплект поставки та зовнішній вигляд Mimosa C5c

Постачається Mimosa C5c у звичайних коробках із щільного картону. Щодо оформлення та компонування дуже схоже на Ubiquiti , особливо якщо пристрої останніх позбавити фірмової «суперобкладинки» з кольоровою поліграфією.

Базовий комплект поставки, крім самого пристрою, включає: PoE-адаптер (інжектор) із двома змінними вилками (американська та європейська), металевий хомут, коротку інструкцію, тюбик спеціального герметика та особливу герметизуючу стрічку.

Згідно з інструкцією, герметик необхідно наносити, у тому числі, на конектор RJ45, що забезпечить захист контактів від окиснення. Замість гермвводу передбачена стрічка, що герметизує. До комплекту постачання претензій немає.

Тішить наявність європейської вилки, якої так не вистачає в комплектах B5-Lite .

Система підтримує діапазон вхідної напруги від 24 до 56 вольт. При цьому сам PoE-адаптер у C5c не зовсім звичайний, це не 802.11at/af, а звичайний Passive PoE, але з напругою 56 В.

Подібні адаптери не дуже поширені в наших краях, проте вони більш ефективні. Вся справа у вищій напрузі, що призводить до зниження робочого струму при підведенні однакової потужності. Нижчий струм призводить до зменшення втрат у кабелі та меншого нагрівання силових елементів.

Самі пристрої C5c вкрай компактні, за розміром вони менші за Rocket і airFiber від Ubiquiti . Обидва конектори для підключення зовнішньої антени знаходяться у верхній частині. Для підключення антен слід використовувати пігтейли RP-SMA (MALE), після підключення рекомендується застосувати стрічку, що герметизує, з комплекту для захисту з'єднань.

На передній панелі крім фірмового логотипу «M» є 3 двоколірні індикатори: живлення, мережа LAN та активність WLAN. Дифузори індикаторів трохи винесені з корпусу (менше 0.5 мм), що у поєднанні з дуже яскравими індикаторами дозволяє зручно переглядати статус пристрою з великої відстані та під різними кутами.

Задня панель виконана з поглибленням під щоглу, настінного кріплення немає, але на його власне ніхто й не чекає. Кріплення пристрою виконується за допомогою металевого хомута.

Гігабітний інтерфейс C5c захований під захисною пластиковою кришкою. Кришка сидить туго, але на ній не передбачена фіксація в крайньому положенні, так що при монтажі будьте обережні, щоб не впустити кришку. При підключенні конектора його клямка практично впирається в корпус пристрою, так що до відключення конектора доведеться приловчитися. Вимкнути його випадково не вийде - факт. Мабуть, це єдині недоліки у конструкції даного пристрою.

Ліворуч від інтерфейсу знаходиться отвір кнопки скидання налаштувань (Reset)

Процес розбирання не забирає багато часу, потрібно лише відкрутити 6 гвинтів на задній частині пристрою, попередньо послабивши шайби на антенних конекторах.

Обидві частини корпусу C5c виготовлені з алюмінієвого сплаву, зовнішнє покриття нагадує білу емаль порошкову, яка пройшла процес запікання.

Герметизація корпусу досягається за допомогою цілісного силіконового ущільнювача по периметру основного блоку. Ущільнювач має складну форму і утоплюється в пази у відповідь в металевому корпусі. Додаткові гумові ущільнювачі також є на кожній групі LED-індикаторів.

Пристрій має досить складну підсистему живлення (стабілізації), є тут і звичний LC-фільтр, причому використовуються високоякісні компоненти, наприклад, твердотільні конденсатори з робочою напругою до 100 В.

Найцікавіша частина знаходиться на звороті друкованої плати. При розбиранні потрібно дотримуватись граничної обережності, оскільки процесор, радіомодуль і оперативна пам'ять посаджені на термопасту і контактують з корпусом.

Після гальванічної розв'язки (трансформатора) знаходиться гігабітний трансівер KSZ 9031RNXIC, що з'єднується з RGMII процесором за інтерфейсом. Це наштовхує на думку, що процесор не оснащений PHY-інтерфейсами.

Як оперативна пам'ять розпаяний чіп EM6GC16EWKE виробництва EtronTech. Це пам'ять типу DDR3 SDRAM (DDR3-1600), ємністю 128 МБ (1 Гбіт). Конструкція корпусу така, що корпус має контактний майданчик і через термоінтерфейс контактує з верхньою кришкою оперативної пам'яті, забезпечуючи відведення тепла.

Не часто таке зустрінеш у бездротових рішеннях, зазвичай виробники максимум забезпечують охолодження для процесора та бездротового інтерфейсу.

Тепер щодо процесора і радіомодуля. Вони тут не зовсім звичайні, це Qualcomm/Atheros, не Broadcom і MediaTek.

У Mimosa C5c застосовується платформа виробництва американської компанії Quantenna Communications.

Зокрема, це зв'язування чіпів Quantenna QT3840BC та QT2518B. Власне документації щодо Quantenna у відкритому доступі практично немає, що «нормально» для переважної кількості американських брендів. Відомо, що ця зв'язка підтримує стандарти 802.11a/n та 802.11ac Wave 2 у конфігурації MIMO 4x4:4. Процесор працює на частоті 500 МГц і, ймовірно, має 2 обчислювальні ядра.

Що цікаво, у самих Mimosa заявляють про MIMO 2x2. Забігаючи наперед скажу, що це не зовсім узгоджується з отриманими цифрами за продуктивністю. Ймовірно робота цієї зв'язки як частотного дуплексу, тобто. 4Tx/4Rx FD для якої достатньо застосування антени MIMO 2x2. Така робота MIMO 4×4 зазвичай досягається за рахунок роботи чейнів на різних частотах.

Однак точної достовірної інформації, яка доводить або спростовує цю тезу, у нас немає, це лише наші домисли та припущення. У будь-якому випадку, Mimosa всіх карток не розкриє.

До речі, обидва чіпи контактують з майданчиками на задній частині корпусу, що виступає як радіатор. Щодо температурного режиму пристрою, ми згадаємо окремо після загального тестування пристрою.

Кінцеві підсилювачі зібрані на базі SKY 729, докладної інформації щодо якої нам знайти не вдалося. Мабуть, це аналоги підсилювачів SiGe Skyworks.

Як ви вже помітили, радіотракт не закритий екраном, як це зазвичай буває в подібних пристроях, втім, корпус у суцільнометалевий пристрій і наведення, теоретично, можливі тільки між внутрішніми компонентами. У ході практичного тестування будь-яких зауважень щодо цього у нас не виникло.

Активація обладнання Mimosa

Якщо ви читали наш попередній огляд Mimosa B5-Lite , гадаємо, немає необхідності повторювати про те, що обладнання Mimosa перед використанням необхідно активувати.

Процедура однакова для всіх пристроїв, але у випадку C5c є важливий нюанс.

При додаванні серійного номера система автоматично визначить пристрій, після чого запропонує вибрати режим роботи. Без вибору режиму отримати код активації (розблокування) не вийде.

Зверніть увагу! Вибравши режим PtP, перевести пристрій у режим PtMP ви не зможете. Для зміни режиму необхідно скинути активацію та виконати генерацію нового коду для відповідного режиму.

Також перед експлуатацією необхідно здійснити оновлення програмного забезпечення.

Прошивка C5c знаходиться в розділі з Mimosa C5 . І тут на нас знову чекають свої нюанси. Справа в зміні експортних правил США, через що все програмне забезпечення прибрано з вільного доступу. Тепер, якщо ви хочете отримати доступ до завантаження ПЗ, необхідно створити обліковий запис із зазначенням реальних даних, таких як ПІБ, контактний номер та адреса, попутно доведеться вказати сферу зайнятості та прийняти публічний договір (користувацькі умови).

Зверніть увагу! Для режимів PTP та PtMP прошивки різні, причому PTP підтримується лише на C5c ( С5 не підтримується).

До речі, сам C5c в режимі PtMP підтримує розрахований на багато користувачів MU-MIMO, що дозволяє оптимізувати роботу базової станції провайдера (WISP AP).

Введення коду розблокування здійснюється лише після завантаження відповідної версії мікропрограми. Далі все стандартно, якщо раптом цей момент ви пропустили, прочитайте попередній огляд B5-Lite .

Базові налаштування в режимі PTP

Є у Mimosa C5c нюанс, який дико дратує… це педантичність, з якою підходять до розробки програмісти компанії. Вам, мабуть, цікаво, в чому справа?

Для регіону «Ukraine» багато заборонених каналів, тобто бути точніше, дозволено лише кілька каналів:

· 5500-5660 МГц DFS, канали 100-132

· 5745-5825 МГц, канали 149-165

Всі інші частоти заблоковані, і зняти блокування в панелі керування не можна. Заблоковано такі діапазони:

· 4525-5490 МГц;

· 5670-5735 МГц;

· 5835-6425 МГц;

Зняти обмеження, звичайно, можна… але це доведеться робити ще на етапі генерації коду розблокування, обравши іншу країну. Ubiquiti і Mikrotik у цьому плані набагато лояльніші.

Якщо ви досвідчений користувач, рекомендується вимкнути автоматичний режим, опція "Auto Everything" у розділі "Wireless - Channel & Power". Через 5-10 хвилин роботи система видасть рекомендації щодо вибору каналу (частоти), ґрунтуючись на даних аналізу радіоефіру.

Загальні налаштування для Master та Slave вказані вище. Якщо все зроблено правильно, ви побачите заповітний напис "Wireless Status: Connected"

Можна приступати до тестування C5c з різними налаштуваннями, що ми зробимо.

Продуктивність 20 МГц

Тестування пропускної спроможності ми проводили за стандартною методикою. По обидва боки від пристроїв Mimosa C5c знаходяться ПК, які генерують трафік за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення IPerf/JPerf версії 2.0.2. Обидва тестові ПК оснащені сучасними процесорами (i5-6500, Pentium G4620), великим обсягом оперативної пам'яті (по 8 ГБ DDR4) та мережевими картами HP NC360T (Intel 82571EB), що унеможливлює вузькі місця в тестовій конфігурації.

Для ширини каналу в 20 МГц міст на базі C5c показує продуктивність на рівні 125-135 Мбіт (користувацькі дані) в режимі односторонньої передачі даних, без будь-яких претензій до стабільності.

Час затримки в межах автоматично встановлених 4 мс. При необхідності, розмір кадру можна змінювати в налаштуваннях системи. При зменшенні розміру кадрів затримки можна знизити до 2 мс, при цьому доведеться пожертвувати максимальною пропускною здатністю. І навпаки, збільшивши розмір кадру до 8 мс, можна досягти підвищення ємності каналу.

У режимі повнодуплексної передачі даних система коректно розподілила потоки в приблизному співвідношенні 50/50 без явних перекосів у будь-який бік. У цьому плані автоматика Mimosa безсумнівно радує.

Як уже згадувалося раніше, в огляді B5-lite , співвідношення UL/DL можна змінювати в налаштуваннях, встановлюючи 25/75 або 75/25, що буде корисно для інтернет-провайдерів.

Продуктивність 40 МГц

При встановленні ширини каналу в 40 МГц відразу відчувається приріст за продуктивністю, більшою за очікуваний. Говорячи мовою цифр, це 315-320 Мбіт.

Зверніть увагу, що при збільшенні ширини каналу в 2 рази, ви отримуєте приріст х2.35.

На відміну від 20 МГц, у режимі дуплексу тут вже є невеликий приріст, приблизно на 20 Мбіт.

Продуктивність 80 МГц

Ось ми і підібралися до граничних можливостей пристрою – роботи з каналами шириною 80 МГц.

Mimosa у специфікаціях на C5c заявляє реальну TCP-продуктивність лише на рівні 500+ Мбіт, що натякає у тому, що пристрій має тримати швидкість вище позначки 500 Мбіт. Як ви знаєте, C5c використовує 2 канали MIMO та протокол на базі 802.11ac, що теоретично дає канальну швидкість 866 Мбіт.

На практиці, в ідеальних умовах нам вдалося вичавити вражаючі реальні 650 Мбіт/сек, що еквівалентно спектральній ефективності 8.1 Мбіт/МГц.

Що ж до дуплексного режиму, тут продуктивність дещо нижча – близько 550 Мбіт.

Вплив розміру кадру на пропускну здатність

Оскільки програмне забезпечення Mimosa C5c допускає ручну установку розміру кадру TDMA, нам здалося, дуже цікавим буде простежити співвідношення розміру кадру до максимальної пропускної спроможності.

В цілому відомо, що менший розмір кадру призводить до менших затримок, але знижує пропускну здатність. І навпаки, великі кадри збільшують не лише затримки, а й пропускну спроможність.

Тут все просто, чим менше розмір кадру, тим більше кадрів можна вмістити в смугу, але при цьому з'являється більше службових даних та захисних інтервалів. Перевіримо теорію практично.

За замовчуванням, C5c працює в автоматичному режимі та вибирає розмір кадру самостійно. Для того, щоб мати можливість змінювати розмір кадру, необхідно вручну встановити співвідношення Traffic Split (UL/DL ratio), тільки після цього стане доступним параметр TDMA Window.

Кадри по 2 мс

Встановлюємо Traffic Split значення 75/25, при цьому розмір кадру знижуємо до 2 мс.

Зверніть увагу! Зверніть увагу на графіки. У нас встановлено співвідношення 75/25, при цьому система гарантує смугу для меншого потоку, для більшого потоку швидкість забезпечується за залишковим принципом. Що цікаво, 25% розраховується з канальної швидкості, а це 866 Мбіт.

Тобто. 25% від 866 це трохи більше 215 Мбіт. Власне на графіці ми бачимо практично стабільний графік із ~200 Мбіт.

У реальних умовах вичавити всі 866 Мбіт неможливо, тому ми спостерігаємо періодичні «провали» швидкості аж до 600-650 Мбіт.

Тим не менш, погодьтеся отримати 700 Мбіт з теоретично можливих 866 PHY це дуже вражаючий результат, що доводить чудову оптимізацію програмного забезпечення і відмінну апаратну реалізацію C5c!

Але серйозна вада є, це час затримки, який перевалює позначку 20 мс. Не думаємо, що вашим клієнтам може сподобатися. Зовсім інша справа – спеціалізовані рішення та мережі, де вирішує обсяг даних, що передаються, а не час затримок.

На наш погляд, оптимальний варіант – використання повністю автоматичного режиму для Traffic Split, він дозволить динамічно змінювати співвідношення трафіку та забезпечить найбільш оптимальний час затримок. Підсумкова різниця в продуктивності не настільки велика і автоматика в даному випадку справляється куди краще за людину, до того ж всі параметри змінюються «на льоту», підлаштовуючись в режимі реального часу.

Температурний режим C5c

Оскільки Mimosa використовується досить «екзотичні» для нашого регіону рішення Quantenna (замість звичних Qualcomm, Broadcom і MediaTek), нас, як і багатьох наших клієнтів, цікавив температурний режим пристроїв.

Після тривалого тестування на максимальній ширині каналу з повним завантаженням, ми провели виміри температури корпусу пристрою за допомогою інфрачервоного пірометра.

Максимальна температура металевого корпусу пристрою становить до 45 градусів (за температури навколишнього середовища 23 градуси). Найбільше нагрівання цілком очікувано за кріпленням, у місці зіткнення процесора і радіомодуля з корпусом.

Температура передньої частини (в області довкола індикаторів) знаходиться в межах 35-36 градусів. В цілому, щодо нагрівання до пристрою немає будь-яких нарікань, це не гарячі бродкоми і це радує.

На закінчення

Що я можу сказати за підсумками огляду Mimosa C5c? Склалася дуже кумедна та неоднозначна ситуація. З одного боку, Mimosa позиціонує C5c в першу чергу як CPE-пристрій, з іншого боку, вимагає за пристрій чималу ціну. Що ви отримаєте за цю ціну? Першокласну продуктивність!

Будемо відверті і поглянемо правді в очі, зараз Mimosa C5c можна назвати беззаперечним королем у середньому ціновому сегменті для побудови лінків на середні та великі дистанції.

За співвідношенням ціна/продуктивність, за пальму першості з C5c може посперечатися тільки B5-lite, та й то за умови, що ви не підключаєте зовнішні антени і не будуєте далекобійний лінк. C5c дозволяє підключити зовнішні антени, а B5-Lite – ні, тож у поєднанні з якимось RocketDish ви отримаєте справжню гримучу суміш.

Що є з альтернатив? DynaDish від Mikrotik явно має меншу продуктивність і далекобійність, те саме стосується старих версій Rocket і навіть airFiber від Ubiquiti. Здавалося б, їхні дні пораховані?

Але ні… консерватизм багатьох провайдерів не дозволить стареньким Rocket і AirFiber піти на спокій. Втім, у самому Ubiquiti вже пропонують гідну альтернативу – airFiber 5XHD , за умови, що ви готові на них витратитись. Звичайно, не варто забувати і про програмне забезпечення. Ubiquiti пропонує своїм клієнтам UNMS, airControl та UCRM – це те, що у Mimosa поки не відполіровано до того стану, яким можуть пишатися Ubiquiti.

А що ви думаєте з цього приводу?