Cloud Core Router CCR1009-7G-1C-1S+: випробування в реальних умовах

У зв'язку зі зростанням кількості абонентів було прийнято рішення придбати роутер для розвантаження існуючої системи, заснованої на сервері IBM з FreeBSD на борту. Прочитавши численні статті та вислухавши поради фахівців, вибір припав на дітище латвійської компанії MikroTik - маршрутизатор CCR1009-7G-1C-1S+ .

Технічні дані маршрутизатора CCR1009-7G-1C-1S+

Дана модель має 9-ядерний процесор з тактовою частотою 1,2 ГГц на кожне ядро. Безпосередньо до процесора підключені інтерфейси Ethernet, що дозволяє повністю розкрити потенціал маршрутизатора.

Оперативної пам'яті на борту 2 ГБ, а флеш-пам'яті – 128 МБ.

На передній панелі зазвичай розташовані фізичні інтерфейси підключення ліній передачі сигналів. Першим розташовується порт SFP+, поруч із ним комбо-порт Ethernet/SFP, а далі 7 портів Ethernet 1 Гбіт/с. На порт Eth7 маршрутизатор дозволяє організувати подачу живлення за технологією PoE з напругою 18-56 Ст. Комбо-порт дозволяє використовувати як WAN підключення як кручену пару, так і оптичне волокно. Конфігуруючи маршрутизатор, можна розділити ці порти і створювати за допомогою них унікальні налаштування під необхідні завдання. Порт SFP підтримує не тільки 1 Гбіт/с модулі, але і 100 Мбіт/с. Пропускна здатність всіх портів комутатора досягає повнодуплексному режимі 18 Гбіт/с.

На фронтальній панелі пристрою також знаходяться консольні порти СOM та microUSB, слот smart card та гордість маршрутизатора – сенсорний дисплей. На ньому відображається різна технічна інформація: навантаження на процесор та використання пам'яті, вхідний/вихідний трафік (загальний та окремо за інтерфейсами), також можна отримати доступ до лога пристрою та, у разі потреби, перезапустити систему.

Задня панель корпусу виглядає скромніше: на ній знаходиться слот для micro SD карти, отвори навпроти вентиляторів охолодження та 2 стандартні штирьові роз'єми C14 для підключення кабелів живлення 220В. Використання 2-х блоків живлення надає можливість запитати роутер від окремих ліній та підвищити загальну надійність системи.

Роутер без проблем можна монтувати в стандартну 19" серверну стійку або шафу за допомогою "вух", якими комплектується пристрій.

Роботою пристрою керує операційна система RouterOS. Досить проста та зрозуміла організація системи дозволяє гнучко налаштовувати різні необхідні конфігурації, серед них заборона торентів та соцмереж, створення VPN-тунелів, підключення PPTP, PPPoE, L2TP, хот-споти для демонстрації рекламних матеріалів, підняття RADIUS, проксі та FTP серверів, а також багато іншого.

Трохи про налаштування

Налаштування роутера можна проводити кількома способами, у тому числі за допомогою Telnet або SSH, в нашому випадку ми вибрали для конфігурації програму WinBox, завантажену з офіційного сайту MikroTik. Серед інших корисностей ця програма має функцію автоматичного визначення пристрою та підключення до нього за IP або MAC адресою. Слід зауважити, що WinBox працює тільки під ОС Windows, тому користувачам інших операційних систем залишається використовувати альтернативні способи налаштування.

У полі "Connect to" вводимо стандартну адресу Mikrotik - 192.168.88.1, а в полі "Login" - admin, поле "Password" залишаємо порожнім. Натискаємо кнопку "Connect". Відкриється вікно з інтерфейсом налаштування маршрутизатора:

У лівій частині вікна вибираємо пункт "Interfaces" і для зручності розгортаємо віконце на всю програму:

Далі робимо необхідні зміни. Вибравши існуючий інтерфейс та натиснувши кнопку зі значком "мінус", можна видалити його. Кнопками зі значками "галочка" та "хрестик" можна активувати або деактивувати інтерфейс. Кнопкою зі значком "плюс" додаємо інтерфейс, вибираючи зі списку його тип. Для зручності роботи можна скористатися вкладками з типами інтерфейсів. Наприклад, додаємо новий VLAN: натискаємо "плюс", вибираємо пункт VLAN, і у вікні, що відкрилося, заповнюємо потрібні поля: ім'я та id VLANа, а також з випадаючого списку вибираємо інтерфейс, на якому ми створюємо віртуальну мережу, потім натискаємо ОК:

Після додавання VLAN потрібно привласнити йому IP адресу і додати нове правило NAT у файрвол. По порядку: в лівій частині програми вибираємо пункт "IP" і підпункт "Addresses", а у вікні, що відкрилося, натискаємо вже відому нам кнопку "Додати" у вигляді плюсу, потім вводимо в перше поле власне адресу, а в полі "Interface" вибираємо створений нами VLAN та підтверджуємо зроблені зміни кнопкою ОК:

Далі в тому ж пункті "IP" вибираємо вже підпункт "Firewall" і у віконці, що відкрилося, вкладку "NAT". Традиційно кнопкою плюс додаємо нове правило. У полі "Chain" за умовчанням вже стоїть значення "scrnat", саме воно нам і потрібно, у полі "Src. Addresses" додаємо IP адресу нового VLANа та підтверджуємо всі кнопкою ОК:

У нашому випадку основні, мінімально необхідні для включення маршрутизатора в роботу, налаштування інтерфейсів проведено, залишилося додати пару базових конфігурацій, таких як: підстроювання часу, та додавання необхідних облікових записів користувачів. Небагато про це: налаштування часу знаходяться в пункті "Tools/Clock":

а додати необхідні облікові записи користувачів можна в пункті "System/Users":

Встановлення в серверну стійку

Після проведення мінімально необхідних налаштувань роутер було встановлено серверну стійку. Глибина пристрою всього 18 см, воно є найменшим серед інших пристроїв: сервера, комутаторів, корзини для медіаконвертерів.

Один блок живлення маршрутизатора був включений безпосередньо в мережу 220В після стабілізатора напруги, а другий джерело безперебійного живлення. Таке включення дозволяє проводити профілактичні маніпуляції з ДБЖ без відриву від роботи.

Далі, відповідно до налаштованої таблиці інтерфейсів, були скомутовані лінії зв'язку: вхідний оптичний канал включений в гігабітний комбо-SFP порт, в гігабітні порти Ethernet литими патчкордами підключений сервер і основний комутатор Edge-Core.

Робота маршрутизатора CCR1009-7G-1C-1S+ під навантаженням

Після повторної перевірки всіх налаштувань та внесення пари змін маршрутизатор прийняв на себе поточні навантаження по вхідному/вихідному трафіку. Таким чином, зв'язок із Інтернетом абоненти втратили буквально на 10 хвилин. При онлайні у 900 користувачів навантаження на канал становить 500-700 Мбіт/с на прийом та 200-300 Мбіт/с на віддачу. Завантаження процесора маршрутизатора за таких показників знаходиться в діапазоні 15-17%.

По суті роутер MikroTik - комп'ютер з необмеженими можливостями конфігурації. Для нас покупка даного пристрою стала логічним кроком після багатьох років роботи із сервером на основі FreeBSD. Серед відгуків про пристрої MikroTik переважають позитивні з наголосом на надійність та стабільність (за умови стабільного живлення та правильного заземлення). Також радує доступність документації та прошивок, а також система конфігурації, з якою впорається навіть системний адміністратор середньої кваліфікації.

У найближчих планах - підключення вхідного каналу до порту SFP+ за допомогою 10G модуля, а також глибше вивчення налаштувань маршрутизатора з метою пошуку найбільш корисних функцій, що застосовуються до нашої мережі. Набір характеристик та можливостей роутера дозволяє реалізувати практично будь-яку «хотілку» в галузі мережевих технологій.

До плюсів даного пристрою хотілося б додати його вартість, що цілком відповідає обладнанню такого рівня.

За підсумками, придбаний нами маршрутизатор MikroTik CCR1009-7G-1C-1S+ відповідає заявленим характеристикам, повністю відповідає поставленим перед ним завданням та дозволить надалі витримувати навантаження кількості абонентів, що зростає.