Особливості організації радіомережі на частоті 5ГГц

Сьогодні інтенсивно розвиваються комп’ютерні мережі засобами ВОЛЗ. Технологія «PON» за останніх 10 років зробила переворот в будівництві мереж. Проте, радіомережі залишаються актуальними і сьогодні. Часто трапляються випадки, коли в Європейських країнах приймається інженерне рішення на користь застосування або й переходу на радіотехнологічні мережі. Якщо спробувати порівнювати надійність мереж побудованих різними середовищами передачі даних, то у кожній із них можна відшукатиa як плюси так і мінуси. До прикладу, мережа побудована засобами ВОЛЗ за технологією «PON» є стійкою до зовнішніх впливів, зокрема, до грози, але не є стійкою до механічних – гілки дерев, явище налипання мокрого снігу, великогабаритні транспортні засоби тощо. Отже, можна дійти висновку, що про коефіцієнт готовності слід говорити тільки за умов наявності зібраних статистичних даних про відмови таких технологічних об’єктів із досвіду компаній операторів зв’язку. Практика і досвід показує, що надійність радіомереж, за умови застосування грозозахисних засобів, нічим не поступається волоконно-оптичним мережам.

Слід згадати також, що серед переваг радіомереж є відсутність значної оплати за оренду опор ЛЕП, яка на сьогодні сягає близько 20грн за одну траверсу на одному такому елементі інфраструктури обленерго. Часто кількість кабелів на траверсі обмежують – наприклад, до 4шт. Тому рутинну роботу з оформлення дозвільної документації на використання РЧР не слід вважати складнішою за оформлення технічних умов (вимог), розробку робочого проекту на інсталяцію ВОК, проведення щоквартальних інвентаризацій сумісного підвісу та погодження цього всього у представництвах обленерго в районних центрах – РЕМ.    

Отже, щоб залишатися на ринку телекомунікаційних послуг конкурентоспроможним, радіомережу слід будувати на частоті 5ГГц. Існує дуже хороший варіант отримання ліцензії на додаткову смугу радіочастот. Така ліцензія може бути видана навіть локально – в межах однієї області. 

Дозвільні аспекти для діяльності

Документи та інформація, які необхідні для отримання ліцензії на додаткову смугу радіочастот:

1. Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

2. Копії установчих документів, засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа (для юридичних осіб).

3. Копія свідоцтва про право власності на виробниче приміщення або копія договору оренди виробничого приміщення, завірені в установленому порядку.

4. План освоєння радіочастотного ресурсу України (див. Заяву і План освоєння РЧР).  

5. Баланс і фінансовий звіт суб'єкта господарювання за останній звітний рік або завірена в установленому порядку копія інвестиційного договору (для суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність менш як рік).

6. Документи, які підтверджують кадрове забезпечення можливості користування радіочастотами. 

Якісне проведення дослідження – запорука ефективної та надійної роботи раідомережі

Після отримання дозвільних документів можна займатись монтажем базової станції (БС). Увагу тут треба приділити терміну, який встановлено для звітування про освоєння РЧР. Для облаштування базової станції треба враховувати багато моментів. Через те, що місце для розташування секторів для роздачі (АР), їх азимути, висота підвісу вказується ще в заявних документах, необхідно провести різні обстеження, дослідження, випробування та експерименти.

Після підписання договору про оренду об’єкта будівництва або інфраструктури (вежа, дах будівлі, водонапірна башта та ін.) треба закріпити кронштейн, а якщо це потребує значних зусиль або призведе до незворотного пошкодження елементів об’єкта (фасаду, покрівлі тощо), то без нього, для випробування роздачі – сектору або направленої антени. Перед подачею заяви треба пересвідчитись у правильності вибору місця. Для цього треба виконати монтаж антени або робити експеримент, тримаючи її в руках. Налаштувавши антену в режимі «Access point», слід направити її згідно з азимутом, який планується при подачі заяви. Запланована висота підвісу також повинна бути дотримана. Інша монтажна бригада виїжджає до місць, де повинні бути розміщені перспективні клієнтські термінали (абонентські антени). Вибір обладнання треба здійснювати із врахуванням розміщення БС відносно клієнтських терміналів. З досвіду і практики компаній можна навести такі нормативи:

Приклад позиції №2 із таблиці

Приклад позиції №4 із таблиці

Не слід також забувати про пелюстко-подібну форму графіку покриття, різні завади, фізичні перешкоди тощо. Тому обмежуватись виключно розрахунком на карті не можна. Треба вибірково, в декількох місцях за допомогою однієї антени налаштованої в режимі «Station», провести експерименти для визначення рівнів сигналу. Проводити експеримент необхідно в умовах максимально наближених до реальних – висота підвісу та забезпечення нерухомості пристрою. Живлення для проведення такого дослідження можна організувати портативне – інвертор в комплексі з автомобільним акумулятором. 

 Спосіб локалізації проблемних компонентів радіомережі

Для досягнення надання послуг підключення до мережі Інтернет із тарифом, в якому буде передбачено швидкість до 20Мбіт/с на прийом і 10 на передачу, треба добитись хороших рівнів сигналу на всіх без виключення клієнтських пристроях. Таким чином, рівні сигналу повинні бути не нижче -75dBm. Адже один пристрій з поганими сигналами може шкодити роботі цілого сегменту мережі, тобто одному сектору. І також, чим частіше та інтенсивніше клієнтський термінал буде «опитувати» АР, тим гірше буде відбуватись її робота з іншими пристроями.

Для вирішення такого виду проблеми існує перевірений на практиці спосіб – необхідно зареєструвати додатковий радіоелектронний засіб (РЕЗ), за необхідності розширити діапазон частот при подачі замовлення та на іншій частоті локалізувати клієнтські термінали із сигналами, які є нижчими ніж -75dBm. Також є особливість – якщо застосувати направлену антену, сигнали повинні значно покращитись. Навіть за умови, що рівні сигналів на окремих пристроях не збільшаться через фізичні перешкоди, робота мережі буде в нормі завдяки тому, що кількість таких локалізованих клієнтських терміналів відносно невелика. Як правило, це від 7 до 10 пристроїв. 

Ширина каналу на АР1, для забезпечення швидкості у 20 Мбіт/с повинна залишитись 40 MHz, ширина каналу АР2 може бути 20 MHz. Це дасть змогу забезпечити кращу роботу клієнтським терміналам тим, які знаходяться на більшій відстані від БС. Враховуючи малу кількість клієнтських терміналів на АР1, можна очікувати також досягнення заявленої швидкості. Для більшого унаочнення, ширину цих каналів можна схематично зобразити наступним чином:

Врахування водойм під базовою станцією при проектуванні радіомережі

Дуже важливим також є досвід з практики роботи поблизу водойм. При будівництві радіомережі, було досліджено випадок, за умов якого, рівні сигналів клієнтських терміналів і навіть point-to-point (PTP) лінку були низькими. Так, при проектуванні базової станції через річку відносно клієнтських терміналів, її слід проектувати тільки в якомога коротші відстані. Відомо, що найкоротшою відстанню від точки до прямої є перпендикуляр. Приклад такої ситуації зображено на карті:

При проведенні дослідження роботи перспективної мережі вибірковим методом, було зроблено висновок про те, що сегменти мережі працюватимуть недостатньо ефективно саме в тому місці, де хвиля накладається на воду, через що відбувається її віддзеркалення.

Треба зазначити, що експеримент проводився і для будівництва РТР-лінку, щоб побудувати ще одну базову станцію з однією АР, проте, сигнали були також низькими, тому було прийняте рішення будувати лінк максимально перпендикулярно до перспективної БС2 відносно річки та із двома АР у різні боки. Адже необхідно було добитись зменшення накладання хвиль вертикальної поляризації на річку.

Звісно, цей метод збільшить витрати на будівництво радіомережі, але беззаперечно якість послуг буде набагато кращою. Треба також нагадати, що БС2 – це потенційна точка відмови, яку також слід забезпечити резервним живленням.

Отже, актуальність радіообладнання на сьогодні також доволі висока. Враховуючи масовий перехід операторів зв’язку на засоби ВОЛЗ, при будівництві обчислювальних мереж, значно вивільняється радіочастотний ресурс. Разом із тим, в Україні є багато об’єктів, де важко побудувати кабельну мережу і варіант з радіообладнанням стане в пригоді та задовольнить номінально-мінімальні потреби споживачів. На сьогодні такими потребами є участь у відеоконференціях, перегляд відеофайлів безпосередньо в глобальній мережі, робота в соціальних мережах, листування в месенджерах та електронній пошті. Швидкість 20 Мбіт/с на завантаження і 10 Мбіт/с від користувача для цих потреб є цілком достатньою. Технічна вимога для роботи IPTV/OTT також стала сьогодні на позначці 20 Мбіт/с. Щодо економічного обґрунтування такого типу мережі, є однозначна доцільність. Вивчивши цінові пропозиції в нашому магазині, можна в цьому пересвідчитись.